Минулого рогу, слідуючи прикладу Львів'янина (https://vk.com/lvivyanin), я склав свої плани на 2014-й рік, до кінця якого залишається тиждень часу. Цього року він напряг мене підбити підсумки всього тоді задуманого, тому, виконуючи його нав'язливе прохання, хочу підсумувати мої амбіційні (чи не дуже - судити вам) завдання, які я рік тому поставив перед собою на ці буремні 365 днів, котрі вже дуже скоро добіжать свого логічного завершення.
1). На Водохреша скупатися в ополонці. В ополоноці я скупався - чесно-кажучи, нічого особливого в тому зараз не бачу, такого можна було навіть не писати в плани на новий рік, бо воно рівноцінне, наприклад "поприбирати в своїй кімнаті". Ну але, як би там не було, пацан сказав - пацан зробив, тому перший пунктик сміливо вважаю виконаним!
2). Побувати за кордоном (байдуже як). Одразу уточню: "байдуже як" означає будь-яким способом добирання (літаком, автобусом, потягом або ж модним останнім часом автостопом). Словом, я не побував за кордоном. Але не вважаю це страшною бідою. Сьогодні мені виповнилося 19 років - орієнтовно п'ята частина життя, яке я збираюся прожити на тій планеті. Тому все ще попереду. Але маю одне величезне АЛЕ: подорожі не є моїм життєвим кредом. Так, то прикольно і весело, але я не вважатиму своє існування марним, навіть якщо до кінця життя не побуваю ніде. Ні, то не означає, що я не збираюся нікуди їздити за межі України, але, повторюся, якщо з тих чи інших причин мені реалізувати свої плани відносно подорожей не вдасться - стрибати з балкону я не збираюся. Не знаю, мені, якщо чесно, більше б у своєму житті хотілося якось прислужитися людям, зробити щось корисне і вартісне для суспільства - ось до цього я і буду завжди прагнути. А Європа... Загниваюча Європа почекає, повторюся - все ще попереду)
3). Пробити всі виїзди за Карпати, які будуть. Це найболючіше питання). В 2014-му, якщо не помиляюся, я пробив лише 4 виїзди. В своє виправдання скажу тільки те, що план зі самого початку був занадто амбіційним - я знав, що через навчання та деякі інші причини стабільно пробивати виїзди не зможу. Пробити всі виїзди за сезон може хіба шо Остапчук - та й то зразка дворічної давності, поки ще не почав наслідувати в усьому Львів'янина, особливо його нездоровий потяг до євротурів по-бомжацьки)). Більше виправдань не маю, враховуючи той факт, що в кінці сезону я взагалі перестав нормально катати. Хоча, сподіваюся, моя унилість з часом пройде і я скоро повернуся "до сім'ї".
4). Придумати ше 2 заряди. 2 заряди я придумав - один з них, на жаль, так і не зміг прижитися, інший я ще нікому не озвучував (я тільки зараз про нього згадав)). Тому пунктик сміливо вважаю виконаним!
5). Розкачатися без *обаної хімки. Я не розкачався - все той же 65-кілограмовий дрищ, який в залі набирає масу, а кожної суботи і неділі на футболі її скидає). Але мені таке життя подобається - я люблю футбол і ніколи не хотів бути сильним бодібілдером. Тому наразі працюю лише над рельєфом - маса мене ще встигне порадувати років так за 20-30 )
6). Навчитися їздити на машині.
6-й пунктик виконано! Самого тато за кермом ще нікуди не пускає, але їжджу вже досить впевнено, двічі навіть катався по трасі). Тому тут все під контролем, за рік-другий, сподіваюся, буду пробивати виїзди в Луцьк на своїй старій-добрій "Шкоді" )
7). Перемогти хоч раз Схєшніка. Для всіх необізнаних (а таких тут, мабуть, буде більшість) поясню. Схешнік - це знайомий фанат, який зараз на Сході воює в складі Азову. Рік тому ми з ним ще разом ходили на мікс-файт до одного тренера, і там він за рахунок своєї маси завжди перемагав мене в боротьбі. І от я дуже сподівався, що протягом 2014-го він ще більше запливе жиром, а я тільки нарощу майстерність, і прийде чудовий день, коли я врешті кину його через бедро, а потім зроблю больовий на шию, руку і ногу одночасно, поки він врешті не почне відчайдушно стукати по мату, благаючи пощади... Але не повезло: Схешнік, усвідомлюючи всю безнадійність свого становища, вирішив краще втекти воювати на Схід, ніж отримувати від мене травми на тренуваннях. І правильно зробив чувак - одне з небагатьох мудрих рішень, які він прийняв за своє життя). Тому пунктик вважатиму актуальним, поки знову не стану з ним в спаринг - якщо Схешнік колись, звісно, на це зважиться).
Такі були мої плани на 2014-й рік. Як результат, зі семи пунктів вважаю три виконаними, три відкладаю на потім, а один (останній) поки що від мене ніяким чином не залежить. В принципі, результатами я задоволений, але, звичайно, хочеться більшого. Саме тому скоро опублікую тут свої плани на 2015-й рік - цього разу постараюся увімкнути всю свою фантазію і поставити собі за мету набагато цікавіші та в дечому амбітніші завдання (не хочу називати їх мріями, бо мрії рідко збуваються). Тому зовсім скоро очікуйте на список того, чого я понад усе буду добиватись в наступному році.
P.S. Сподіваюся, тут ще є люди, які справді цього чекатимуть))).
Немає коментарів:
Дописати коментар