Щойно я вийшов з душу і зайшов сюди. Нарешті завершилась типова для мене субота. Знаєте, є безліч переваг життя в селі над примітивним існуванням в місті. Але в цей день, назву якого я не хочу повторювати, всі ці переваги перестають існувати, і мені хочеться далеко звідси хоч 5 хвилин просто примітивно поіснувати. Але зась, я - найдешевша робоча сила в сім'ї, тому мої обурення, типу "Мам, я журналіст, а не чорноб!", рідко-коли, а точніше, ніколи не спрацьовують.
Взагалі, мій тато жартома називає суботу "Днем колгоспника". Хоча звучить смішно, але на ділі все виходить цілком співзвучно. Крім того, коли тато бачить, що обсяг роботи починає лоскотати мої нерви, і це потрохи проявляється на моєму обличчі, він завжди повторює одні і ті ж слова, які по ідеї мають мене підбадьорити: "Тільки в праці невтомній крилатим стаєш". Ну літати я ще ні разу так і не навчився, але цілком погоджуюся з одним японським філософом, який колись сказав, що найкращий відпочинок - відпочинок після важкої фізичної праці. Вам, міщанам не зрозуміти :)
Принаймні робочий день завершився приємно - тато купив класний торт з вишнями, ви такого ніколи не їли ). Завтра все буде по-іншому: зранку йду до церкви, приходжу додому і... Не знаю, планів ще не складав. Була одна божевільна ідея, якщо вдасться її реалізувати, обов'язково присвячу цьому спеціальний постик. Наразі всім гарного вечора :)
Немає коментарів:
Дописати коментар