Translate

пʼятниця, 20 вересня 2013 р.

Машини - зло

























Вчора в нас була дуже цікава лекція про проблеми і шкоду, які нам завдають автомобілі. Виступав голова організації, назву якої я не пам'ятаю. Ну він, крім того, ще в нашій міській раді працює на посаді, назву якої я теж не пам'ятаю. Але я не про це.

Ми побачили дуже цікаву презентацію з 216 слайдів, де було показано безліч резонансних фото автомобілів, які паркуються там, де їм ближче до торгових центрів, незважаючи на будь-які знаки і застереження про заборону на паркування. Побачили кілометрові затори, які може утворити одна маленька несправність в одному маленькому автомобілі. А також нам розповідали про переваги їзди на екологічно безпечному виді транспорту, тобто на велосипеді. Дивно тільки, що дядько жодного разу не згадав про автокатастрофи, які забирають десятки людських життів в Україні кожного дня. Але то таке.

Після лекції ми з Юрою (однокурсником) верталися додому (нам було по дорозі). Говорили про навчання, однокурсниць і футбол, поки не дійшли до початку вулиці Дорошенка.























Там сталася аварія. Джип поцілувався з маршруткою на її смузі. Особисто мені не було ясно, чому він там опинився. "Мабуть, водій був п'яний, прийдеться йому серйозний штраф заплатити, можливо, навіть права заберуть", - думалось мені. Аж ось, коли ми нарешті опинилися в епіцентрі події, я помітив за рулем людину. Вона була мертва. Найцікавіше те, що аварія не була надто серйозною: обидва транспортні засоби майже не були пошкоджені. Сам водій джипа також не мав ніяких помітних пошкоджень на тілі; було таке враження, що він лише спить. Навколо перебувало багато людей, які просто стояли і дивились. Усім їм було цікаво побачити смерть на власні очі. Також там ходило кілька даішників, але ми так і не побачили жодного лікаря (!). Це було дивно і неправильно, адже ж допустимий варіант, що чоловікові стало погано, і він не впорався з керуванням. Можливо, деякий час після аварії був хоча б мінімальний шанс поборотись за його життя, але наша Швидка, на жаль, не надто швидка.

Довго дивитись на цю картину ми не могли і пішли на маршрутку. Настрій був зіпсований, всередині все наче перевернулось. Я серйозно задумався над життям і про те, як легко можна його втратити. Дивно усвідомлювати, що 10 хвилин тому цей чоловік був таким, як і всі ми, зі своїми проблеми, планами і надіями. А зараз це просто труп. Нерухома плоть, в якій більше ніколи не запульсує кров. Відчужений силует, в якого немає майбутнього, а тільки минуле.

Мабуть, вперше у житті, переходячи через дорогу, я так уважно спостерігав за зміною кольору на світлофорі.

На протилежній до нас стороні автомобілі стояли в жахливому заторі, який простягнувся від готелю "Львів" і аж до Макдональтса на проспекті Чорновола. Вже коли ми були біля нього, в сторону всіх цих автомобілів з голосною сиреною поїхала Швидка. Як мінімум, на 10-15 хвилин вона кудись запізнилась через величезне скупчення машин. Можливо, це запізнення коштувало комусь життя. І все через "одну маленьку несправність..."

Проїхавши десь півкілометра, на перехресті вулиці Липинського і Замарстинівської ми побачили ще одну аварії. На щастя, мертвих чи покалічених людей там не було (або їх вже просто завезли в лікарню чи морг), лише 2 побиті машини, які також утворили великй затор і паралізували рух.

Можливо, це все збіг обставин (в один день лекція про шкоду від авто і дві аварії, вперше побачені мною на власні очі), а може і ні. У будь-якому випадку, висновок в мене напрошується один: на лекції цей чоловік все говорив по-ділу. Автомобілі - це величезна шкода для людства, повільне вбивство життя на нашій планеті. Пересідайте на велосипеди і, при потребі, користуйтеся громадським транспортом, а не поповнюйте відсоток забруднення повітря своїми поїздками за сумнівними потребами. Тим більше, що будь-яка така поїздка може виявитись для вас останньою, як-от для цього чоловіка на Дорошенка. Бережіть здоров'я і природу, пересідайте на велосипед і не хвилюйтесь за себе і життя своїх рідних.



Немає коментарів:

Дописати коментар